Новини

Діти теж вигорають під час дистанційки.Як їм допомогти?

Основні правила безпечної роботи в інтернеті. НУШ. Дистанційне навчання. Безпека учнів в інтернеті.

Дистанційна освіта для дітей з особливими освітніми потребами

Сьогоднішній день спонукає нас навчатися та пристосовуватися до тих умов, які диктує нам життя. Нелегко організувати дистанційне навчання з дошкільнятами в умовах карантину, а з малюками, яким необхідна найбільша увага, ще складніше. Однак ми спробували розібратися в даному питанні та надамо декілька, на наш погляд, слушних порад для організації освітнього процесу на дистанційній основі.
Для того щоб розпочати дистанційне навчання з дітьми з особливими освітніми потребами, треба просто почати: батькам треба прилаштувати дитину до нового розпорядку, вихователям потрібен помічник під час он-лайн-конференції, щоб допомагав вирішити технічні питання, а дітям – час, аби звикнути. Також треба зважати і на технічні можливості дітей та батьків. А ще – створювати для всіх максимально комфортні умови і не наполягати, щоб діти виконували завдання вчасно.
Перше питання, що виникає у вихователя – спільні заняття чи індивідуальні? Якщо це інклюзивна група, то на занятті мають бути всі діти, включно з дітьми з ООП. Кожній людині потрібна людина, незважаючи на те, чи є в неї особливі освітні потреби. Не треба ізольовувати дітей з ООП і проводити з ними роботу окремо. Діти тягнуться одне до одного, вони хочуть спілкуватись і радіють обличчям, які бачать на екранах моніторів. Треба дотримуватися засад інклюзивного навчання і пам’ятати, що воно передбачає соціалізацію та включення в соціум.
Найбільше батьків, як і всіх, хвилює, як не заразитися коронавірусом. Адже вони насамперед думають: якщо вони заразяться і потраплять у лікарню, хто буде доглядати за їх дитиною? Також у батьків дітей з ООП є страх і паніка, що діти мають слабкий імунітет і більшу ймовірність заразитись. Усе це треба обговорити та дати корисні поради.
Найкраще – домовитися із психологом, медичною сестрою, корекційним педагогом і провести роботу з батьками, заспокоїти, пояснити, що всі емоції, які вони мають, передаються дітям. Особливо важко тим дітям, які не говорять, бо всі емоції в них накопичуються.
Також необхідно провести консультацію з батьками щодо налагодження режиму дня. Створити такий режим дня для дитини, який має схожі елементи з попереднім. Батьки з дитиною можуть разом намалювати, зліпити, приклеїти певні предмети на плакат, розкласти предмети-символи в коробки, аби зобразити цей режим. Плакат із режимом дня має залишатися в кімнаті дитини. Щодня його треба переглядати та працювати з ним. Це – для того, щоб допомогти дитині адаптуватись до незвичної ситуації.
Можна внести до режиму дня більшість занять, які дитина виконувала до карантину. Це – для того, щоб вона легше переносила зміни. А от виходи на двір можна замінити – наприклад, щоразу вдягаючи верхній одяг, коли виходите на балкон чи відчиняєте вікно.
Щодня в один і той самий час треба повторювати якийсь вид діяльності. Наприклад, приймання їжі, заняття чи ігри.
У рухливі, настільні, логічні чи тілесні ігри можна грати всією родиною. Це надаватиме дитині спокій, що всі в безпеці та впевненість, що буде завтра.

Наступний крок: організувати робоче місце для дитини, враховуючи її зорові, рухові та слухові можливості. Монітор має бути навпроти очей. Себто на підлозі, якщо дитина лежить на животі; на столі або на підставці, якщо дитина у положенні напівсидячи. Також треба пояснити, що незважаючи на те, що заняття відбуватиметься вдома, дитина чутиме знайомі голоси та бачитиме знайомі обличчя, чому на занятті будуть батьки і навіщо треба працювати разом. Коли відео увімкнеться, треба показати та розповісти, хто на зв’язку.

Одна з умов успішного дистанційного навчання дітей з ООП – залучення батьків до спільної роботи. Перше, що треба зробити вихователям, – зрозуміти, що в дистанційному навчанні батьки є партнерами педагогів. Тому перед тим як починати заняття, треба виділити час на роботу з батьками. Перед кожним навчальним днем у групі в соцмережах, в якій є батьки та вихователі, педагоги пишуть, які матеріали будуть потрібні на занятті: це можуть бути різноманітні картки, фарби, кольоровий папір, пластилін тощо. Або корекційному педагогу перед заняттям варто поспілкуватися з батьками, пояснити, як виконувати вправи з дрібної моторики та як допомогти дитині. Також слід запитати батьків, чи в них є матеріали, які необхідні для розвитку моторики. Якщо немає – треба передати ці матеріали або пояснити, як зробити їх власноруч.

Участь батьків дітей з ООП під час відеозанять буває різною:
• Активна. Коли дитина не може рухати руками, а завдання бувають такими, щоб дати їй можливість потримати ручку і намалювати або щось обвести. Тоді батьки мають взяти руки дитини у свої, вкласти ручку і разом виконати вправу.
• Часткова. Коли під час того ж завдання треба вкласти ручку до руки дитини, а вона сама зможе виконати вправу.
• Непомітна. Коли дитина може виконати завдання самостійно.
Про ці види треба розповісти батькам і пояснити, як саме вони мають себе поводити.
Розмовляючи з дітьми з ООП через відеозв’язок, педагоги мають звертатись тільки до дитини. Дитина має розуміти, що це його заняття і що вона має відповідати. Якщо допомога батьків буде надмірною, в якийсь момент дитина може перекласти відповідальність на дорослого, який сидить поруч.
Якщо діти вчать новий матеріал, вихователю треба виводити інформацію на екран, візуалізуючи її картинкою, певним відео, презентацією. Також можна додавати звуковий супровід.
Під час відеозанять треба запитувати дітей, називаючи їхні імена. Не треба запитувати: «А хто мені скаже?». Треба ставити конкретній дитині конкретне запитання, адже через шум діти починають відволікатися. Наприкінці кожного заняття можна попросити батьків та дітей про зворотний зв’язок. Наприклад, можна зробити тест в Google-формах із запитаннями, що покращити та змінити, що сподобалось, а що ні.

ПЛЮСИ І МІНУСИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
«Дистанційка» зі знаком + (плюс)

1. Унікальна можливість підлаштувати темп навчання під себе

Найчастіше вдома панує передбачувана та спокійна атмосфера. Учень випрацьовує власний ритм і дотримується його без додаткових переживань, чи встигне він щось, чи ні. Хтось отримав більше часу на вирішення рівнянь з математики, хтось швидше пише завдання з англійської та отримує додатковий час на поглиблене вивчення іншої теми чи фізичну активність. Є змога відчути, як це круто, коли ритм формує не шкільний дзвоник і перерви між уроками, а ти сам.

2. Можна виявити слабкі сторони дитини під час навчання і працювати над ними

Методологічно сильні онлайн-уроки, робота учнів на спеціальних навчальних платформах прозоро показують картину, в яких предметах дитина орієнтується блискуче, а де є суттєві прогалини. Це може стати сюрпризом для батьків, які раніше озвучували невдоволення школі в цілому чи вчителям про недостатні успіхи дитини в тій чи тій сфері знань.

А ще батьки можуть поспостерігати за своїм чадом і визначити, наскільки уважна дитина під час навчання. Чи, навпаки, розсіяна і довго не може сконцентруватися, що негативно впливає на кінцевий результат. Проблемні точки варто не тільки виявляти, а й одразу пропрацьовувати. Очне навчання не дає змоги виявити ось такі приховані проблеми: вчителю часто не видно цього через велику кількість підопічних.

3. Repetitio est mater studiorum / Повторення — мати навчання

Коли щось незрозуміло, у школі діти часто соромляться попросити вчителя пояснити матеріал ще раз. В онлайні це не проблема: дитина може прослухати урок чи його частину стільки раз, скільки потрібно, щоб закріпити знання. Тести, які можна проходити кілька разів, чудово працюють на закріплення вивченого. А ще до матеріалу, викладеного в онлайн-форматі, учень може повернутись у будь-який час, щоб освіжити в пам’яті конкретні дати, факти, правила. Особливо зручно це робити, якщо ці матеріали у вигляді слайдів, презентацій чи аудіоформаті, коли можна повернутися до будь-якої секунди лекції.

4. Знижується психічне та фізичне навантаження

Батьки школярів-«совенят» підтримають цей пункт: не треба вмовляти чадо піднятися з ліжка якнайшвидше. Дитина отримує можливість прокинутись о 8-й та вливатись у навчання бадьорою, без хронічних синців під очима.

Прасувати одяг і збирати рюкзак та ланч до школи; відповідати перед дошкою, навіть якщо дуже поганий настрій чи не дуже хороше самопочуття; намагатися бути на одній хвилі з однокласниками, а після занять допомагати батькам удома, та ще й встигати виконати домашку — під час очного навчання ця відповідальність на плечах підлітків щодня. «Дистанційка» чимало цих завдань знімає, і це знижує рівень стресу школярів. А завдяки економії часу на логістику в дитини з’являється вільний час для інших занять. Та й лікарі підтверджують, що під час домашнього навчання діти менше хворіють: зменшується кількість контактів у школі й транспорті.

5. Навичка самоосвіти / Long Life Learning

Навчатися вчитися — топ-навичка не тільки для майбутнього, а тут і зараз. Освітні експерти переконані, що у 2030 році процес навчання стане безперервним. Тож у нинішнього покоління учнів є нагода прокачати цей скіл, більше навчаючись самостійно за умов правильно організованої «дистанційки».

І ще один тренд, що набирає обертів — персональна освітня траєкторія. В онлайні на наші очі та вуха чатують сотні корисних лекцій і курсів. Серед них чимало безкоштовних від провідних світових університетів. Наприклад, якщо дитина — геній у математиці й пройшла всю програму 10-го класу за кілька місяців, можна записатися на курс вищої математики в MIT чи Stanford University. А ще дистанційне навчання дає змогу поглиблювати знання в предметах, найбільш цікавих дітям.

6. Оцінки тепер об’єктивні

Історії про батьківські війни з учителями за «свідоме заниження оцінок» смакував чи не кожен другий батьківський чат. А ось до електронної системи претензій не поставиш. Перевірка знань стала автоматизованою, адже дитина виконує тести, і батьки можуть одразу побачити статистику. Є ще формат перевірки завдань з учительськими коментарями — це теж дає об’єктивне розуміння, чому поставлено саме такий бал.

«Дистанційка» зі знаком -(мінус)

1. Відсутність соціалізації й приналежності до ком`юніті

Багато того, чому ми навчаємось ще з дитинства, відбувається через peer-to-peer learning — взаємне навчання. Дорослішання й відчуття приналежності до соціальної групи — надважлива складова становлення для підлітків. В онлайні вони неначе позбавлені цього.

У звичайному житті діти вчаться командної роботи, вирішення конфліктних ситуації та ефективної взаємодії одне з одним. В умовах дистанційного навчання в них не так багато можливостей здобути soft skills, які на першому місці серед навичок XXI століття.

2. Гаджетизація життя

Зазвичай уроки в школі тривають з 8-ї до 14-ї, а далі на дітей чекають факультативи, спортивні секції. Карантин змусив школярів цілісінькими днями просиджувати перед моніторами, а це негативно впливає на зір. Навіть враховуючи перерви на руханки й відпочинок. Офтальмологи взагалі не радять дітям перебувати біля екранів понад дві години на добу. До того ж після навчання діти одразу перемикаються на розважальний контент у гаджетах — це вже стало для багатьох вкоріненою звичкою. Тому час життя в гаджетах збільшується чи не вдвічі.

Зважаючи на ці реалії, лікарі б’ють на сполох і підкреслюють, що не сформований скелет дитини не підлаштований для тривалого сидіння на місці. Щоб зміцнитися, він потребує постійних фізичних навантажень.

А ще домашній простір переповнений факторами, що відволікають: доступ до телевізора, іграшок. Самоорганізуватися складно, особливо молодшим дітям. В одній і тій самій кімнаті вони сплять вночі, навчаються вдень, граються ввечері. Нічого навколо не змінюється, увага розсіюється, прокрастинація посилюється.

3. Батьки — контрол-фріки

Багато сучасних батьків і без реалій дистанційного навчання намагалися контролювати кожен крок чада. А тепер «сам карантин велів». Мами й тата можуть занадто часто перевіряти, що і в якій послідовності виконує учень, перепитувати, на якому етапі завдання він зараз, одразу перевіряти, чи правильно виконана вправа або тест. Вимагають від дитини робити все ідеально, а якщо ні — переробити та показати їм ще раз. І ще: дехто взагалі просить дітей не робити тести та вправи без їхнього нагляду. Це роблять для того, щоб покращити результати школяра, але шкода від такої «допомоги» в рази більша.

Щоб вчитись онлайн, діти мають бути свідомими, вміти планувати день та керувати своїм часом. Так, ці завдання для молодших школярів суперскладні, але після перших вдалих кроків на шляху до самостійності варто відпустити цю ниточку контролю і дати сину чи доньці проявити себе, а не методично втілювати ваші очікування.

4. Замало практики

Усі ми по-різному сприймаємо та засвоюємо інформацію. Є аудіали, візуали, дискрети, кінестетики. Дослідження доводять, що більшість дітей — кінестетики, які пізнають світ через практичний досвід. В онлайні здебільшого не існує практики — самі лише дані, які потрібно якось переробити та засвоїти. І добре, коли вчитель намагається пояснювати тему. Але ми знаємо чимало випадків, коли дітям просто скидають номер параграфу та сторінки, і вони самі проходять матеріал. Коли щось не зрозуміло і перепитати у викладача немає можливості, не кожен школяр піде сам досліджувати тему. Звідси прогалини в освіті.

5. Відсутність дорослого-авторитета і магії навчального процесу

Для ефективного навчання дітям потрібна людина, якій вони довіряють та в присутності якої не бояться зробити помилку. Ця людина має бути здатна створити ефект безпечного простору, формувати й підтримувати динаміку групи, особливо в молодших класах. А коли діти сидять у Zoom з вимкненим відео, створити атмосферу довіри надскладно. Ще гірше, коли зв’язок підвисає і губляться уривки сказаних учителем фраз. Це впливає на цілісність і магію навчального процесу.

6. Ми досі не розробили єдину технологію переходу з офлайну в онлайн

Більшість вчителів досі розгублено знизують плечима, коли запитуєш про те, як ефективно інтегрувати себе в навчальний процес нового формату. Вони все життя викладали наживо, до нових реалій ніхто не був готовий. Дітям теж непереливки: вони зростають в епоху інформаційних технологій і нудяться годинами слухати викладачів та нотувати конспекти: байдуже, онлайн це чи офлайн. Не всі педагоги одразу почали використовувати можливості онлайну та збагачувати навчальний процес за допомогою відео, інтерактивних вікторин. Багатьом педагогам важко далися навіть уроки в ZOOM. Тому наразі можемо лише чекати, поки на державному рівні запровадять єдину систему з деталізованою методологією дистанційного навчання.

Взаємодія батьків, вчителів та дітей під час дистанційного навчання
Дистанційне навчання дає можливість здобувачам освіти самостійно вивчати матеріали та виконувати поставлені завдання в зручний для кожного час та метод. І тут потрібно подякувати , в першу чергу батькам вихованців, які активно долучилися до навчання , створили умови, підтримують та хвилюються за своїх дітей.
Батьки стали невід'ємною частиною процесу навчання в домашніх умовах. Але разом з тим батьки не очікували такого психологічного та емоційного навантаження. Тому важливим аспектом в супроводі дистанційного навчання є навички та вміння вчасного психологічного та емоційного розвантаження для забезпечення та збереження психологічного здоров'я кожного.

Рекомендації для підтримки емоційного благополуччя та збереження психологічного здоров'я під час взаємодії дітей та батьків:

-забезпечення присутності дбайливого дорослого та його підтримка в житті дитини;
-соціальна згуртованість;
-створення безпечного фізичного та емоційного середовища ;
-креативні види діяльності- ігри, малювання, заняття музикою і т. д.;
-позитивне фокусування на власних силах.
Тільки така тісна співпраця , розуміння, підтримка та індивідуальний підхід до кожної ситуації, що склалася між учителями, батьками та учнями дасть змогу ефективно та комфортно навчатися в тих умовах, які склалися в нелегкий для нас час.

Чим зайняти дітей вдома на канікулах та карантині

До 150-річчя Лесі Українки у школі пройшли виховні заходи:
 Фольклорно-етнографічна експедиція «Ти себе українкою звала» для учнів 6 класу (учитель української мови і літератури Куца О.В.)

 Оформлення композиції «Ні, я жива! Я буду вічно жити!» біля шкільної бібліотеки з макетом Лесі Українки за участю джур рою «СМАЙЛ»(8 кл.)

 Бібліотечна виставка «Світле безсмертя Лесі Українки»

На вшанування 150-ї річниці з дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) – видатної української письменниці, перекладачки, фольклористки, національної, громадської, культурної діячки, та популяризації її творчості, з 24 по 26 лютого 2021 року відбувається обласний онлайн-флешмоб #ЛесяУкраїнка150_Київщина. До участі у флешмобі долучилися учні школи- джури молодшої та середньої вікових груп рою "Спадкоємці".
У соціальній мережі Faсebook були розміщені 11 коротких відео із декламуванням творів (уривків творів) Лесі Українки із хештегом #ЛесяУкраїнка150_Київщина

До Міжнародного дня рідної мови у школі пройшов челендж "Ми любимо тебе, українська!"

Буллінг, тік ток челлендж, знущання в школі та небезпечні ігри

20 лютого в Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні. Напередодні козачата та козацькі джури, члени гуртка "Берегиня" (керівник Яременко Л.В.) провели інформаційно-патріотичний захід "Герої не вмирають...Вони йдуть".

Зима – чудова пора! Які свята вона нам подарувала! Скільки радощів принесла цього року зимонька дітям! Але час їй відступати і весні чергу віддавати.
Сьогодні, 15 лютого, на свято Стрітення, у ОЗНЗ Новоолександрівському НВК учні 1-4 класів активно дякували веселій Зимі за сніг та мороз, за свята з подарунками та розвагами. А ще діти закликали весну і жайворонків, бо вони несуть на своїх крилах золоті ключі, якими зиму замикають, а природу відмикають.
Чудового настрою дітям додало щедре частування смачною випічкою у вигляді жайворонків.

Щорічно 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ця пам’ятна дата приурочена виведенню радянських військ з Афганістану у 1989 році.
З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі молодих хлопців, долею одягнених у солдатські шинелі, та їх наставники.
«Афганістан: біль і пам'ять» - такою була тематика виховного заходу для дев’ятикласників ОЗНЗ Новоолександрівського НВК, який підготувала і провела класний керівник Т.П.Федорченко. Метою заходу було нагадати учням про історичні події афганської війни; виховувати повагу і шану до воїнів-інтернаціоналістів, до трагічних сторінок нашої історії; через спогади односельців-учасників різних воєн донести до їхніх сердець основну думку: війна - це безглуздість, це невиправдана жорстокість проти людства.
Треба відмітити, що в історико-краєзнавчому музеї «Пошук» зібраний цінний матеріал про воїнів-інтернаціоналістів, жителів села Нова Олександрівка , який був представлений під час виховного заходу.
Летять, вiдлiтають у вічність роки… Роки, скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’ятi імена воїнiв-афганцiв. Пам’ятаймо ветеранів, виявляймо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває й досі. У спогадах, снах, думках...

Валентинів день у школі відзначали весело та креативно. Діти готували "валентинки" і кріпили їх до символічного "дерева кохання". Свої вітання кидали у "Скриньку Амура". Усі бажаючі фотографувалися біля святкової фотозони.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОВОДЖЕННЯ З АГРЕСИВНОЮ ДИТИНОЮ

1. Заборона ті підвищення голосу – найменше ефективні способи подолати агресивність. Лише зрозумівши причини агресивної поведінки та усунувши їх, можна сподіватися, що агресивність вашої дитини буде подолано.
2. Дайте дитині можливість виплеснути свою агресію, перенісши емоції на інші об`єкти.
3. Дайте особистий приклад ефективної поведінки. У її присутності не зліться, не відгукуйтесь негативно про інших людей.
4. Не соромтесь приголубити дитину або пожаліти.
5. Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими дітьми.
6. Не прагніть припинити сварку, звинувативши іншу дитину в її виникненні й захищаючи свою. Намагайтеся об`активно розібратися в причинах виникнення непорозуміння.
7. Після конфлікту обговоріть з дитиною причини виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, які призвели до конфлікту.
8. Не обговорюйте в присутності дитини проблеми її поведінки.
9. Не завжди треба втручатися в незначні сварки дітей, тому що діти самі можуть знайти спільну мову.
ЯК ДОПОМОГТИ АГРЕСИВНІЙ ДИТИНІ
1. Не фіксуйте увагу на небажаній поведінці дитини.
2. Найадекватніша поведінка дорослого – це вамогий осуд агресії дитини.
3. Намагайтеся насамперед з`ясувати причину агресії та спокійно, тактовно її усунути.
4. Дайте можливість дитині зняти агресію, виплеснути емоції через ігри й релаксацію.
5. Не бійтеся приголубити дитину, показавши, що її люблять і цінують.
6. Реагуйте на будь-які позитивні зрушення в поведінці дитини.
7. Будьте веселими, жартами підтримуйте й заохочуйте позитивні дії.
8. Будьте зразком для дітей.
9. Будьте доброзичливими. Зло перемагають добром.
10. Не робіть поспішних, непродуманих висновків, не залежте від настрою.
11. Дорожіть довірою дитини, любіть її, поважайте її почуття.
12. Бережіть найвище благо: людську гідність, недоторканість особистості.

Поради батькам про безпеку дітей в Інтернеті

Особливо гостро стоїть сьогодні питання про доступність Інтернет-ресурсів для дітей та як убезпечити свою дитину від негативного контенту. Купуючи комп'ютер дитині і підключаючи його до всесвітньої мережі, багато батьків переслідують благі цілі, не замислюючись, наскільки може бути безпечний інтернет для дітей.
Чим небезпечний інтернет для дітей?
За результатами досліджень соціологів основна маса батьків не уявляють, чим займається їх неповнолітня дитина в інтернеті, які сайти відвідує, на яких чатах спілкується. Щоб інтернет був безпечний для дітей, батьки повинні уявляти, які небезпеки підстерігають їх дитини в інтернеті:
незаконний контент: «доросла» реклама тютюну, алкоголю, сексу, азартні ігри, порнографія;
платні сервіси та послуги, які оплачуються окремо;
заклики до асоціальної поведінки, насильства та жорстокості;
пропаганда сексуальної експлуатації та суїцидальної поведінки;
спілкування на форумах і чатах з шахраями, аферистами і злочинцями під личиною доброзичливців;
змушування надання особистої інформації дитину або його сім'ї, яка може бути використана в злочинних цілях.
Програма «Безпечний інтернет для дітей»
Соціальні служби захисту дитинства спільно з інтернет провайдерами, мобільними операторами та міністерством освіти розробили програму, основною метою якої є навчання дітей різного віку правилами безпечного використання інтернету. В рамках програми:
видано посібник для батьків, що допомагає навчити дітей уникати небезпек у віртуальному світі;
розроблена програма «Батьківський контроль» для мобільних операторів, яка захищає дітей при користуванні інтернетом через телефон;
створений список безпечних дитячих сайтів, надійність яких підтверджена службою цензури.
Але ніяка програма не дасть повної гарантії безпеки вашої дитини, якщо ви самі не докладете максимум зусиль для захисту його від негативу.
Як убезпечити дитину? Поради батькам
Щоб забезпечити безпечний інтернет для дітей, батьки повинні врахувати деякі технічні моменти:
забезпечити регулярне оновлення програмного забезпечення вашого комп'ютера;
встановити програму захисту від комп'ютерних вірусів;
налаштувати безпечний простір, у якому зазначаються сайти, дозволені для перегляду дітей;
встановити на комп'ютері програми фільтрації, які блокують доступ до небажаних сайтів, що мають негативну інформацію для дитячого сприйняття;
користуйтеся журналом переглянутих веб-сторінок, який допоможе контролювати «подорожі» вашого чада в інтернеті.
Встановіть комп'ютер у загальній кімнаті, тоді ви зможете ненав'язливо контролювати час, проведений дитиною за комп'ютером та інформацію, яку він черпає у віртуальній мережі.
З 11 до 14 років – це підлітки, головною і основною діяльністю яких в інтернеті є спілкування з ровесниками. У цьому віці встають питання статевого розвитку і статевих відносин між чоловіком і жінкою. Якщо у дитини немає довірчих відносин з батьками, він використовує для отримання відповідей на питання сумнівні сайти інтернету. У підлітковому віці виникає непереборне бажання чимось виділитися в компанії своїх однолітків і не у всіх це виходить у реальному житті. Дайте вашій дитині можливості для самовираження: спортивні секції, танцювальні клуби, гуртки прикладного творчості, школи мистецтв. Інакше ваша дитина постарається знайти спосіб самовираження у віртуальному світі, що може призвести до віртуальної залежності.
Довіра має бути обопільною
Для того, щоб зробити безпечним інтернет для своїх дітей, батьки повинні встановити довірчі відносини з дітьми в усіх питаннях, що стосуються відвідування інтернету.
Пам'ятайте, безпека інтернету для дітей в більшій мірі залежить особисто від вас, ніж від модераторів і адміністраторів сайтів.

Цікаві психологічні тести для школярів